Мішель Фуко (1926–1984) був впливовим французьким філософом, істориком і літературним критиком, який досліджував взаємозв’язок влади та знання в сучасному суспільстві. Він стверджував, що контроль над людьми здійснюється не лише через відкрите панування чи примус. Натомість влада приходить «звідусіль» як режим істини. Вона не зосереджена в одному центрі, а розсіяна й пронизує соціальні інститути. Тому, вважав Фуко, кинути виклик владі — означає відокремити «силу істини» від тих форм соціальної, економічної та культурної гегемонії, в яких вона діє сьогодні.
