Платон (427–348 до н. е.) та Арістотель (384–322 до н. е.), обидва греки, вважаються одними з найвидатніших філософів усіх часів. Їхні праці й досі уважно вивчають, адже вони сформували багато філософських напрямів на століття вперед. Про істину: для Платона світ подібний до печери, де люди сприймають не справжню реальність, а лише тіні предметів на стіні. Тому ми не можемо покладатися на чуття, щоб пізнати Істину, досліджуючи природу. Подібно до базових принципів математики, справжні форми речей існують у нашому розумі, тож істинну реальність потрібно не споглядати, а осягати розумом, і лише філософ може збагнути її. Арістотель, навпаки, вважав, що для пізнання реальності потрібні чуття. Систематичне спостереження й аналіз природи в поєднанні з логікою ведуть до істини — такий підхід ми сьогодні називаємо «наукою».
