ПОДОРОЖ У ЗОРІ, НАСТІЛЬНА ГРА ДЛЯ МАЛЮКІВ
Небесні тіла бувають двох видів: планети й нерухомі зорі. Планети, які для нас сяють, наче зорі, самі по собі темні, але отримують світло від Сонця, навколо якого рухаються по кругових орбітах, через що змінюють своє положення на небі. Найбільші, що належать до нашої Сонячної системи, за віддаленістю від Сонця розташовані так: Меркурій (5,5 мільйона миль від Сонця) – Венера (10,25 мільйона) – Сатурн (136,5 мільйона) – Уран (274,5 мільйона) – Нептун (майже 430 мільйонів миль від Сонця) – Сонце у 1 мільйон 400 тисяч разів більше за Землю. – Нерухомі зорі, тобто ті, що завжди здаються такими, що не змінюють свого положення одна відносно одної, самі є сонцями у своїх планетних системах. Вони неймовірно далеко від нас. Світлу, яке рухається майже 29 000 миль за секунду, потрібно 3 роки й 8 місяців, щоб дістатися до нас від найближчої зорі. Від Полярної зорі до нас світло йде 50 років, а від Сіріуса, найяскравішої зорі на небі, – 22 роки; від інших – сотні, навіть тисячі років. – Приблизно 6000 зір видні неозброєним оком, але за допомогою телескопів підрахували, що їх близько 43 мільйонів.
зорі 1‑го розміру.
зорі 2‑го розміру.
зорі 3‑го розміру.
зорі 4‑го й менших розмірів.
ПРАВИЛА ГРИ
У грі, що ведеться однією кісткою, може брати участь скільки завгодно людей, але не менше двох. Перед початком кожен учасник робить свій внесок у спільну касу. Земля – це початкова точка подорожі; Полярна зоря – перша станція. Кожен гравець ставить свою фішку на номер, який випав йому при першому кидку кістки, а потім під час гри рухається далі по лінії, позначеній білим. Усі зорі, обведені кільцями, є зупинками під час подорожі; кільця, що стоять осторонь, показують, що в цьому місці діють особливі правила. Зорі з подвійними кільцями позначають планети в межах нашої системи та їхнє положення на 1 січня 1874 року. За кожну планету береться одна фішка з каси, відповідно до правил, установлених для кожної планети. Якщо під час гри двоє гравців «загинуло», вони можуть, якщо захочуть, почати знову, заплативши нову ставку. Якщо когось пересунули з одного місця на інше через особливе правило на якійсь станції, то правило, записане в місці, куди він потрапив, на нього не поширюється. Ніхто не може, викинувши більше очок, ніж треба, дійти до кінцевого пункту – Землі (яку він може подумки позначити як № 72); якщо ж хтось викине більше, ніж потрібно, він відходить назад на стільки кроків, скільки показує надлишок. Наприклад, якщо ти стоїш на № 70 і викидаєш 6, ти повертаєшся на № 68, бо станція, на якій ти стоїш, не враховується, а Землю треба уявляти як № 72. Якщо на тому ж номері, 70, ти викинеш 2, ти виходиш. Перший, хто добереться так далеко, виграє гру, тобто всі фішки з каси.
